Сила персоналізації

Чи задумувались ви коли-небудь про те, чому наші учні починають вчити мову? Для цього є безліч причин, але найпоширенішою є те, що мова, зокрема англійська, — це інструмент для спілкування. Ми говоримо, щоб донести свої думки, почуття, потреби та бажання іншим. За допомогою мови ми можемо ділитися інформацією, обмінюватися ідеями та будувати стосунки з людьми навколо нас. Оволодіння новою мовою стає ключем до розуміння іншої культури, налагодження зв’язків і розширення горизонтів.

Коли наші учні роблять перші кроки у вивченні мови, вони починають практикувати її усно або письмово. Але для того, щоб говорити чи писати, в них має бути причина. Просто дати учням тему для написання есе чи обговорення недостатньо, якщо метою є досягнення вільного володіння мовою. Види діяльності будуть значно цікавішими та більш ефективними, якщо вони відповідатимуть потребам учнів і їхнім уподобанням, а теми та матеріали, використані в завданнях, стосуватимуться життя учнів. Саме тому в цій статті ми хочемо розкрити тему персоналізації, а також того, як із її допомогою можна розпалити інтерес учнів і заохотити їх більше говорити на заняттях.

Що ми маємо на увазі під персоналізацією?

Коли ми говоримо про вивчення мов, то під персоналізацією зазвичай розуміємо адаптацію інструкцій і навчальних матеріалів під індивідуальні потреби та цілі учня. Персоналізація — це не лише обговорення вподобань наших учнів або бажаних для них тем. Це також про те, щоб учні могли подивитися на будь-яку тему зі своєї точки зору.

Персоналізоване навчання відбувається тоді, коли:

  • учні підлаштовують під себе мову, яку вони вивчають так, аби говорити за допомогою неї про свої знання, досвід і почуття;
  • під час підготовки інструкцій для учнів вчитель бере до уваги їхні інтереси, потреби, сильні сторони та мотивацію.

Чому ми маємо персоналізувати види діяльності?

Існує ціла низка причин, чому ми маємо персоналізувати види діяльності, тож розглянемо їх детальніше:

  • Для підвищення залученості учнів. Коли учні бачать актуальність і сенс у вивченні мови, то вони більш схильні бути активно залученими та вкладатися у сам процес. Це особливо важливо, коли справа доходить до вивчення граматики та роботи над розвитком навичок письма. Учні будуть більш натхненними, якщо вони обговорюватимуть теми, які важливі для них, або якщо вони матимуть можливість висловити свою власну думку замість того, щоб просто відігравати певні ролі або обмінюватися інформацією.
  • Для отримання кращих навчальних результатів. Персоналізовані види діяльності можуть допомогти учням вловлювати поняття більш ефективно саме через те, що вони відгукуються навчальному стилю учнів. Це призводить до кращих навчальних результатів учнів і глибшого розуміння ними матеріалу, що вивчається.
  • Для налагодження взаємозв’язку з учнями. Учні більш ймовірно довірятимуть вчителю, який цікавиться тим, що відбувається в їхніх життях і який небайдуже ставиться до того, як вони навчаються. 
  • Для розвитку навичок говоріння учнів. Мета персоналізованого навчання полягає в тому, щоб надати учням можливість говорити про себе та своє ставлення до різних ситуацій. 
  • Для стимулювання критичного мислення та креативності. Персоналізовані види діяльності передбачають, що учні будуть критично мислити, креативно вирішувати проблеми чи виконувати завдання, які відповідають їхнім інтересам. Це стимулює розвиток важливих когнітивних навичок, які є ключовими для подальшого успіху.

Чи є якісь складнощі, пов’язані з персоналізованими видами діяльності?

Хоча персоналізація має численні переваги, її використання також передбачає і певні труднощі. Деякі теми можуть бути занадто особистими для того, щоб учні обговорювали їх або певні матеріали можуть бути неприємними для них. Вчитель може не знати про певний досвід учнів і запитати щось, що може засмутити чи викликати негативні емоції.

Щоб уникнути цих труднощів, ми, як вчителі, мусимо бути впевненими в тому, що всі персоналізовані завдання є інклюзивними, ввічливими та враховують досвід учнів і їхні культурні відмінності. Наприклад, якщо тема уроку сім’я та стосунки, то краще уникати прямих запитань про членів сім’ї (зокрема, “А чи є в тебе мама/тато?” тощо), доки учень сам не захоче поділитися.

Які види діяльності ми персоналізуємо?

Не кожен вид діяльності потребує персоналізації, але впровадження персоналізованих елементів у заняття може неабияк збагатити навчальний процес. Наприклад, якщо учням потрібно написати лист-скаргу, то чому вони мають писати про щось, що їх не стосується?

Надати учням змогу обирати тему/річ, про яку вони хочуть поскаржитися — дуже мудре рішення, адже це може пробудити в них інтерес до завдання.

Пропонуємо розглянути основні етапи заняття та можливі способи використання персоналізації:

  1. Мовна зарядка/Презентація нової теми — спонукайте учнів ділитися інформацією про себе або ставте персоналізовані запитання.

Наприклад: Ви можете попросити учнів записати асоціації, які виникають у них до теми уроку.

  1. Контрольована або напівконтрольована практика — адаптуйте вправи відповідно до інтересів учнів.

Наприклад: Якщо у вас є група молодших учнів, які цікавляться темою супергероїв, а граматичною темою уроку є модальні дієслова уміння, ви можете створити завдання на заповнення пропусків або онлайн-гру, де учні могли би попрактикувати can/can’t у контексті обговорення супергероїв.

  1. Читання/Слухання — запитайте, чи відгукується учням певна інформація або дізнайтеся, як би вони діяли в конкретній ситуації, використовуючи під час обговорення персоналізовані подальші запитання.

Наприклад: Ваші учні слухали аудіо про сортування сміття. У вигляді подальшого запитання ви можете попросити їх поділитися тим, які їхні звички допомагають довкіллю, а які шкодять, а також вирішити, наскільки вони дбають про довкілля за шкалою від 1 до 5. 

  1. Вільна практика/Продукування мовлення — попросіть учнів створити проєкт / презентацію, де вони зможуть розповісти щось про себе. Адаптуйте такі завдання так, аби вони відповідали інтересам і потребам учнів.

Наприклад: Якщо вам потрібно попрактикувати Present Perfect, ви можете попросити учнів створити список речей, які вони би хотіли зробити у своєму житті. Далі розподіліть учнів на пари, щоб вони поділилися цією інформацією один із одним. Коли один учень розповів про те, що він хотів би зробити, інший учень має сказати, робив він це у своєму житті чи ні, використовуючи Present Perfect.

Якщо ми дамо учням змогу черпати з їхнього власного досвіду та інтересів, то можемо створити більш змістовне та цікаве навчальне середовище.

Персоналізовані завдання для тренування говоріння

Метою персоналізованих завдань для тренування говоріння є створення комфортних умов для того, щоб учні говорили про свій власний досвід. Щоб упевнитися в ефективності такого завдання, важливо розглянути дії вчителя до, під час і після завдання на говоріння.

Як ми готуємося до персоналізованого завдання для тренування говоріння?

До завдання

  • Спробуйте спрогнозувати труднощі та продумайте можливі шляхи їхнього подолання. Однією з найрозповсюдженіших проблем є групи з учнями різних рівнів навичок. Через це деякі з них можуть почуватися недостатньо впевнено для того, щоб говорити.
  • Надайте учням інформацію, яку вони зможуть використати, як приклад. Це може бути аудіо чи текст, завдяки якому учні матимуть чітке розуміння, про що їм потрібно говорити або яке саме висловлювання підготувати.
  • Надайте учням фрази, які можна використати під час завдання, якщо є така необхідність.
  • Надайте чіткі інструкції, про що учні мають говорити: Чи можуть вони самостійно обрати тему? Чи потрібно їм висловлювати власну думку? Чи можуть вони розіграти діалог, беручи за основу реальну життєву ситуацію?
  • Надайте учням вдосталь часу для підготовки та дайте їм можливість робити нотатки.

Під час завдання

  • Навчайте учнів, як активно слухати їхніх партнерів і як відповідати, якщо є така необхідність.
  • Залучайте учнів до надання один одному зворотного зв’язку та заохочуйте їх ділитися своїм досвідом спілкування з однокласниками.
  • Слідкуйте за ними та робіть нотатки того, що вони хочуть сказати.

Після завдання

  • Запитайте учнів про результат їхнього обговорення.
  • Надайте конструктивний зворотний зв’язок.
  • Похваліть.
  • Проведіть активність на рефлексію, щоб виявити, що учням сподобалось, а що не сподобалося під час виконання цього завдання, а також, що було легко, а що складно.

Поради та підказки щодо того, як зробити заняття більш персоналізованими

1. Проведіть аналіз потреб учнів

Існують різноманітні інструменти, процедури та матеріали, які використовуються для того, щоб дізнатися про потреби учня. Аналіз потреб містить інформацію про поточний рівень володіння мовою учня, чому він вивчає мову, що він хоче вивчити та як він хотів би вчитися. Це можна зробити за допомогою різних опитувальників, інтерв’ю або діагностичних оцінювань, в парах або з вчителем. Ось кілька прикладів:

Письмово:

Попросіть учнів 

  • заповнити опитувальник (наприклад, про їхній навчальний досвід, інтереси тощо);
  • обрати правдиві для них твердження (наприклад, мені подобається читати / я більше полюбляю слухати аніж читати / я більше полюбляю писати аніж говорити тощо);
  • скласти мовний тест;
  • вибрати картинки, які описують, як вони використовують англійську (наприклад, картинка, де людина вітає покупців, замовляє їжу тощо).

Усно:

  • опитайте учнів віч-на-віч або в парах;
  • попросіть учнів обрати предмет зі списку або з набору карт і обговорити свій вибір один із одним;
  • проводьте активності на рефлексію щодо ефективності завдань і прогресу учнів наприкінці кожного заняття;
  • дайте змогу учням поділитися своїм баченням навчального процесу;
  • поговоріть про теми, які учні хотіли би вивчити протягом періоду навчання.

Спостереження:

  • спостерігайте за учнями, коли вони говорять, читають або пишуть;
  • продовжуйте слідкувати за учнями кожного заняття, щоб адаптувати навчальні матеріали під їхні потреби.

Ви можете обрати будь-який різновид аналізу потреб, який вам більше до вподоби або який буде доречним, враховуючи вік і рівень ваших учнів. Важливо зберігати цю інформацію протягом періоду навчання. Це допоможе вам відслідковувати прогрес учнів, а також аналізувати, чи досягаєте ви поставлених цілей та чи працюєте відповідно до потреб учнів.

2. Регулярно здійснюйте оцінювання учнів, аби розуміти їхній прогрес і помічати досягнення

Регулярне оцінювання є ключовим для відслідковування прогресу учнів і визначення моментів, із якими їм може знадобитися додаткова підтримка. Формувальне оцінювання, зокрема тести, презентації, проєкти, надає цінну інформацію про володіння учнями мовою. Пам’ятайте про своєчасний зворотний зв’язок і необхідні інструкції, оскільки вони забезпечують більш персоналізоване навчання.

3. Адаптуйте матеріали

Гнучкість — це один із ключових інструментів персоналізованого навчання. Саме тому ми, як вчителі, не маємо боятися змінювати завдання та адаптувати їх відповідно до рівня володіння мови учнів, їхніх інтересів і стилів навчання. Це може стосуватися спрощення занадто складних текстів, надання додаткових матеріалів або використання мультимедійних ресурсів. Наприклад, якщо у вас є група слабких учнів, яким складно дається аудіювання, ви можете надати їм підказки, якими вони можуть користуватися під час слухання. Якщо ви маєте сильних учнів, які швидко завершують завдання, ви можете розширити для них поточне завдання та попросити їх вигадати власні приклади й написати чи розповісти про це. Важливо враховувати, що всі вправи мають бути інклюзивними, направленими на учнів і відповідати їхньому рівню. Вчителі мають розуміти, що онлайн-навчання відрізняється від навчання в класі, тож тут адаптація матеріалів є необхідною.

4. Заохочуйте до самостійності та мотивуйте

Заохочення учнів до самостійності дає їм змогу взяти на себе відповідальність за власне навчання та пропонувати теми, які їх цікавлять. Цього можна досягнути за допомогою проєктного навчання, самостійного дослідження або колективних видів діяльності. Навчайте ваших учнів бути самостійними та дозвольте їм бути відповідальними за свої результати. Зацікавте їх, мотивуйте їх до створення відповідних завдань.

5. Налагодження взаєморозуміння з учнями

Вам вдасться ефективніше інтегрувати персоналізацію у свій стиль викладання, якщо ви створите позитивне та підтримуюче навчальне середовище на уроці. Для цього ви маєте активно слухати ваших учнів, підбадьорювати їх, надавати підтримку та сприяти відкритому спілкуванню. 

6. Переглядайте та аналізуйте те, як ви викладаєте

Постійна рефлексія та оцінювання є ключовими у вдосконаленні педагогічної практики та задоволенні учнівських потреб, які постійно змінюються. Ви можете переглядати та аналізувати ваші методи викладання, беручи за основу результати ваших учнів і їхній зворотний зв’язок. Також можливо рефлексувати над стилем свого викладання, звертаючись за порадами до колег і методистів. Якщо ви хочете вивчити щось нове, в інтернеті є безліч безкоштовних вебінарів, які ви можете використати для свого професійного розвитку.

Корисні ресурси:
  1. Learning Teaching: The Essential Guide to English Language Teaching (3d edition) by Jim Scrivener (Macmillan 2011)
  2. The TKT (Teaching Knowledge Test) Course by Mary Spratt, Alan Pulverness, and Melanie Williams (Cambridge University Press, 2005)
  3. The Practice of English Language Teaching (4th Edition) by Jeremy Harmer (Pearson 2007)
  4. How to Personalise Your ESL Teaching for Learners
  5. Speaking Matters: Personalisation
  6. Personalised Speaking

 

By Anastasiia Tychuk